Чудо случилось в день моего Ангела,
У нас на двоих одно имя, уже давно...
В детстве он прилетал ко мне через окно,
Когда я молилась и плакала или пела...
Он всегда очень крепко держал меня за руку:
Не оступись, милая, не упади, тут глубоко...
Это с ним мы взлетали так весело и так высоко...
Смеялись, радовались и прогоняли скуку!
Теперь мы стали совсем взрослыми с ним...
Он такой замечательный, мой ангел-хранитель!
Защитник и друг, всегда и во всём - победитель.
А сегодня я, вдруг, увидела в зеркале его нимб...
Ведь это был особенный день,- День моего Ангела!!!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.